Мюнхенська державна зоологічна колекція: дослідження та відкриття

Це науково-дослідна установа Баварських державних колекцій природознавства. Заклад є одним із трьох найбільших зоологічних науково-дослідних музеїв у Німеччині. Більше про це розповість munichname.eu.

Історія закладу

Установу засновано у 1759 році. У ті часи Баварська академія наук і гуманітарних наук (BAdW) отримала замовлення на створення наукових колекцій від курфюрста Максиміліана III Йосипа. Тоді в Мюнхені ще не було університету, але природничо-історичні колекції мінералів, гірських порід, тварин, рослин були визнані важливим ресурсом для досліджень.

Вже у 1807 році природничо-наукові колекції були розширені, а у 1827 році заснована «Загальна консерваторія наукових колекцій держави» Другим королівським указом Людвіга. Це був важливий крок, після якого колекції стали формально незалежними від Баварської академії наук і гуманітарних наук та від Мюнхенського університету імені Людвіга Максиміліана.

У 1918 році, після кінця монархії в Баварії, змінилася й Державна зоологічна колекція. Починаючи з 1927 року державні колекції були реорганізовані, натомість створено Державні колекції природознавства у Мюнхені (скорочена назва – SNSB).

Вже під час Другої світової війни більшу частину колекції, а також бібліотеку, влітку 1943 року перевезли. Це було не так просто, як може здатися, на перший погляд. У той час діяла заборона переїзду, з метою збереження доступу до музею для населення. Однак все вийшло.

Друга світова війна та знищення

У ніч на 25 квітня 1944 року центр Мюнхена бомбардували, внаслідок чого Стара академія значно постраждала. Завдяки співробітникам Державної зоологічної колекції Мюнхена було врятовано чимало об’єктів колекції. Окремо хочеться виділити німецького герпетолога Лоренца Мюллера.

Після знищення Старої академії, в якій Державна зоологічна колекція знаходилась з 1807 року, заклад переїхав у корпус мисливського музею (нині – Німецький музей мисливства та рибальства на Нойгаузерштрассе).

До 1980-х років формуванням організації займався Волтер Форстер, німецький зоолог і лепідоптеролог. Завдяки його діяльності вдалося розширити колекції метеликів та бібліотеки. Його заступником був Ернст Йозеф Фітткау, німецький зоолог, який згодом був головою Мюнхенської державної зоологічної колекції. За його участі було реалізовано діяльність організації вже у новій будівлі.

Завдання та дослідження

Заклад знаходиться у районі Оберменцінг, Мюнхаузенштрассе 21. У будівлі є 25 складських приміщень площею понад 5100 квадратних метрів, та 70 робочих та інших приміщень, наприклад, майстерень, лабораторій, функціональних кімнат. Будівля оснащена сучасною технікою.

Планування будівлі можна назвати щедрим, однак через постійне зростання колекцій дещо довелося ущільнити. Далі було переобладнання, встановлення пересувних полиць (бібліотек, колекцій метеликів).

До основних завдань Державної зоологічної колекції Мюнхена відносять: збирання, упорядкування, збереження зоологічних зразків, наукові дослідження, представлення їх громадськості. У закладі зберігається практично 22 мільйони об’єктів зоологічної колекції, приблизно 90% зареєстрованих видів – комахи. До того ж Державна зоологічна колекція має найбільшу колекцію метеликів у світі, яка складається з 12-15 мільйонів екземплярів. Найстарішими екземплярами були ті, які створені ще у 1780 році. У ті часи кожна тварина зберігалася у власній маленькій коробці зі скляним вікном. В архіві зберігаються рідкісні та частково вимерлі види тварин. Прикладом є квагга, вимерла форма зебри, яка виставлена у Музеї людини й природи.

Фахівці приділяють основну увагу під час проведення фундаментальних досліджень наступному:

• опису нових видів тварин (таксономія). Це вивчення будови тварин, аналіз їх відмінностей та схожих рис з іншими видами для класифікації та опису нових видів;
• вивченню природних взаємозв’язків тварин (філогенез). Це дослідження еволюційних зв’язків між різними видами тварин, а також відтворення їх родоводу;
• поширенню тварин, виявлення закономірностей розподілу тваринного світу (фауністика і зоогеографія);
• способу життя тварин (екологія). Такі дослідження охоплюють взаємодію тварин з довкіллям, їх поведінку, особливості харчування та розмноження.

SNSB та 6 державних колекцій з різних дисциплін

1. Зоологічна колекція, яка є найбільшою у Мюнхені. Вона містить мільйони зразків тварин: від комах до великих ссавців, що дозволяє вивчати біорізноманіття планети.
2. Ботанічна колекція, яка зберігає мільйони висушених рослин з усього світу, зразків деревини різних видів.
3. Геологічна колекція, до якої входять мінерали, гірські породи, геологічні зразки та детальні геологічні карти різних регіонів.
4. Палеонтологічна колекція, яка зберігає велику кількість скам’янілостей різних організмів: від мікроскопічних до великих динозаврів.
5. Мінералогічна колекція, яка містить різноманітні мінерали: від дорогоцінних каменів до промислових мінералів, зразки метеоритів, що впали на землю.
6. Колекція антропології та палеоанатомії. Це колекції скелетів людей різних епох і народів, а також археологічні знахідки: знаряддя праці, предмети побуту та інше.

До мережі SNSB входить 8 музеїв природознавства, у тому числі й у Мюнхені. У місті доступні всі наукові колекції, 4 природознавчі музеї (під місцевою спонсорською допомогою) та ботанічний сад Мюнхен-Німфенбург.

Поділ на секції

1. Науково-дослідні проєкти, до складу яких входять конкретні секції, великомасштабні перехресні проєкти, що реалізуються шляхом зовнішнього фінансування.
2. Велика зоологічна бібліотека, відкрита для відвідування. У цьому місці містяться цінні праці, починаючи від 16 століття й до сучасних наукових публікацій. У бібліотеці міститься понад 90 000 томів та приблизно 1500 поточних журналів.
3. Мюнхенська державна зоологічна колекція видає науковий журнал «Spixiana», тісно пов’язаний з професійними товариствами.

Результати дослідження Державної зоологічної колекції доступні не лише для професійного світу, але й для широкої публіки (через наукові публікації, популярні лекції, виставки, веб-проєкти). Ця інформація узагальнена у щорічних звітах та бюлетенях.

Занурення у світ біорізноманіття: масштабні проєкти

1. «GBOL III: Темні таксони». Цей проєкт має важливе значення у виявленні та описі нових видів комах, адже штрих-кодування дозволяє максимально точно та швидко ідентифікувати навіть ті види, які візуально схожі.
2. Наступний проєкт – штрих-кодування Fauna Bavarica, спрямований на створення повної інвентаризації видів тварин Баварії. Це сприяє моніторингу змін біорізноманіття, розробки стратегій збереження.
3. Проєкт IndoBioSys демонструє міждисциплінарний підхід до дослідження біорізноманіття, що поєднує таксономію, генетику, пошук біологічно активних речовин.
4. Проєкт «GBIF-D вузол Evertebrata II», що сприяє вільному доступу до даних про біорізноманіття.

Такі проєкти, які охоплюють різні регіони світу, демонструють, наскільки важливою є міжнародна співпраця у сфері дослідження біорізноманіття.