Ще у вісімдесятих на дахах будівель з’явилися перші сонячні панелі, поруч будували малі гідроелектростанції й використовували тепло землі. Після старих способів виробництва енергії місто залишалося забрудненим і не придатним для здорового й щасливого життя, тому почали працювати над проєктами, що б могли виправити цю ситуацію.
Наприклад, у Виставковому центрі було продемонстровано перші великі сонячні системи, а в будівлі почала надходити енергія без шкоди для довкілля. Мюнхен змінювався поступово, крок за кроком, і зараз цікаво й важливо розповісти, як усе це розвивалося. Більше на сайті munichname.eu.
Впровадження альтернативної енергетики в Мюнхені
На початку вісімдесятих у Мюнхені з’явився справжній інтерес до сонячної енергетики. Служба дистрибуції WIP Renewable Energies, яка була заснована ще в 1968 році, взяла участь у розробленні перших пілотних фотоелектричних установок у Європі. Тоді на дахах деяких будівель встановлювали невеликі панелі, які виробляли електрику для окремих офісів і лабораторій. Технологія була новою й цікавою, тому кожен експеримент привертав увагу і журналістів, і місцевих жителів.
Водночас у місті з’явилася підтримка від муніципальної енергетичної компанії Stadtwerke München. Вона почала реалізацію невеликих гідроелектростанцій на річках і водосховищах. На окремих дахах будівель встановлювали когенераційні установки, які давали тепло й електрику одночасно. Ці проєкти реалізовували обережно й поступово, але вже тоді було зрозуміло, що енергетика може змінитися кардинально.
До таких ініціатив почали під’єднуватися місцеві лабораторії та університети, тому дослідження сонячних панелей і експерименти з когенерацією швидко стали чимось звичним у науковому середовищі. Одночасно про альтернативну енергетику з’являлася купа статей, а містяни спостерігали за тим, як нові установки на будівлях з поступово змінювали реальність. У такий спосіб, у Мюнхені у 1980 роках почався справжній рух у бік альтернативної енергетики. Перші кроки були маленькими, але вони заклали основу для наступних великих проєктів, які згодом перетворили місто на один із центрів відновлюваної енергетики в Німеччині.
Розвиток технологій відновлюваної енергії
Уже з дев’яностих у Мюнхені почалися великі проєкти з використання сонячної енергії. На Виставковому центрі (Messe München) встановили першу велику фотоелектричну систему, яка могла давати понад один мегават електрики. Панелі покривали частину дахів, а люди спостерігали за тим, як на великій площі з’являлися маленькі блискучі пластини.
Паралельно в місті почалася міжнародна співпраця. Університети й наукові центри з Мюнхена працювали разом із колегами з інших європейських країн. Дослідження сонячних панелей і тестування нових матеріалів проходили на реальних об’єктах, а не тільки в лабораторіях. Журналісти часто приїжджали писати про ці експерименти, а відвідувачі виставок могли бачити системи на власні очі. Тим часом науковці й інженери працювали над удосконаленням технологій когенерації й встановленням нових типів турбін. Біомаса також почала використовуватися для виробництва тепла, особливо на периферії міста. Варто зауважити, що кожен проєкт супроводжувався публічними презентаціями та демонстраціями. І саме тоді мюнхенці почали сприймати сонячну енергію й біомасу не як експеримент, а як частину життя.
Енергетичний перехід (2000–2010)
На початку 2000 років у Мюнхені сталося кілька важливих подій. У Німеччині був прийнятий Закон про відновлювані джерела енергії, який забезпечував фінансову підтримку для тих, хто виробляв електрику з сонця, вітру або біомаси. Від цього вигоду отримали компанії, університети та невеликі підприємства, які почали встановлювати панелі на дахах будівель і невеликі вітрові турбіни на околицях. Наприклад, Муніципальна енергетична компанія Stadtwerke München активно вкладала кошти в розвиток нових джерел енергії. На дахах промислових і житлових будівель з’являлися сонячні панелі, а на полях поблизу міста встановлювали невеликі вітрові турбіни. Біомасу почали використовувати для опалення деяких районів, а тепло, отримане з землі, подавалося в системи опалення.
Крім того, місто активно модернізувало електричну мережу, щоб забезпечити стабільне живлення для нових джерел енергії. Було встановлено інтелектуальні лічильники та системи контролю споживання, що дозволяли ефективно розподіляти електрику між житловими районами, підприємствами та громадськими об’єктами. Поступово змінювалася і транспортна інфраструктура: електричні автобуси та трамваї почали використовувати «зелену» електроенергію.
У цей період зросла кількість дослідницьких програм і навчальних ініціатив у сфері відновлюваної енергетики. Університети Мюнхена та технічні коледжі почали пропонувати курси з сонячної, вітрової та біомасової енергетики, а студентські проєкти підтримувалися грантами та конкурсами.
Сучасні ініціативи (2010–2025)
У Мюнхені у 2010 роках почали з’являтися нові проєкти в межах концепції Smart City. У місті впроваджувалися системи, які дозволяли краще керувати енергоспоживанням у будівлях і на підприємствах. На дахах житлових будинків і офісів встановлювали все більше нових сонячних панелей, а старі системи модернізували. Біомаса використовувалася лише для опалення окремих районів, а тепло від землі під’єднували до сучасних систем централізованого опалення.
Також у Мюнхені відбувався активний розвиток електромобільності. Біля офісів, торгових центрів і житлових будинків встановили десятки нових зарядних станцій, які підключили до міської енергомережі. До 2010 року в місті вже діяло понад дві сотні таких пунктів, і вони стали частиною пілотної програми з розвитку «зеленого транспорту». Частину муніципальних автобусів перевели на електротягу, завдяки чому зменшилися викиди в центрі міста. Крім того, через розумні енергомережі відстежують споживання та оптимізують розподіл електроенергії між транспортом і житловими районами. У дослідницьких лабораторіях, зокрема при Технічному університеті Мюнхена, розробляли нові акумуляторні системи для зберігання надлишкової енергії й забезпечення стабільності електропостачання.
Панелі на дахах, невеликі вітрові турбіни на околицях і зарядні станції для електромобілів поступово стали звичною частиною міського середовища. Навколо проєктів навіть проводилися екскурсії, презентації та навчальні програми для школярів і студентів. Та й у цілому, в Мюнхені поступово формувалася атмосфера енергетичної стійкості.
Конкретні цифри й масштаби
- На дахах виставкового центру Messe München встановлено три фотоелектричні системи, які разом виробляють близько 2,6 мільйона кіловат‑годин зеленої електроенергії щорічно.
- Перша з цих систем, потужністю приблизно 1,016 мегавата, запущена 19 листопада 1997 року; вона охоплює площу близько 7 916 м² модулів та використовує дахове покриття 38 100 м².
- На 2023 рік у муніципальному парку Münchner Verkehrsgesellschaft (MVG) працював 61 електробус, а додатково було замовлено ще 71, що поступово планували ввести в експлуатацію протягом наступних років.
Джерела:
