Schlosspark Nymphenburg

Schlosspark Nymphenburg — бароковий канал, чотири приховані палацики й ландшафтний сад над усім цим

Перед палацом вода, за палацом вода, а поміж ними тягнеться вісь, якій наче немає кінця: Mittelkanal біжить вісімсот метрів прямо на захід і завершується мармуровою каскадою, з якої вода Würm спадає сходинками. Але праворуч і ліворуч від неї суворість миттєво пом’якшується — луки, групи дерев, звивисті доріжки, два озера. Schlosspark Nymphenburg — рідкісне поєднання двох епох, які зазвичай виключають одна одну: французький бароковий сад початку XVIII століття, який Friedrich Ludwig von Sckell від 1799 року перебудував на англійський ландшафтний парк, не зачепивши барокової головної осі. Комплекс займає 229 гектарів, із них 180 у межах мурів, а всередині стоять чотири палацики, кожен з яких сам собою був би музеєм.

Родзинки

• Mittelkanal із Große Kaskade — барокова вісь завдовжки 800 метрів, живлена з Würm через Pasing-Nymphenburger Kanal. Каскаду звів 1717 року Joseph Effner; уся система працює на трьох рівнях із перепадом близько п’яти метрів, цілком без електричних насосів.
• Amalienburg — мисливський палацик, зведений у 1734–1739 роках за проєктами François de Cuvilliés Старшого для курфюрстини Amalia, один із найзначніших творів європейського рококо. Дзеркальна зала зі срібним ліпленням на блакитному тлі вважається вершиною цього жанру.
• Badenburg, Pagodenburg і Magdalenenklause — три інші паркові споруди, усі авторства Joseph Effner для курфюрста Max Emanuel: Pagodenburg як шинуазрі-павільйон 1716–1719 років, Badenburg із підігрівним басейном 1718–1722 років, Magdalenenklause 1725–1728 років, свідомо збудована як штучна руїна й пустинь.
• Apollotempel — монопетр із десятьма коринфськими колонами на півострові біля північно-західного берега Badenburger See, виконаний Carl Mühlthaler у 1862–1865 роках за проєктом Leo von Klenze. Він є точкою сходження найкращої видової перспективи в усьому парку.
• Два озера — Badenburger See на півдні площею 5,7 гектара, викопане Sckell між 1805 і 1807 роками, і Pagodenburger See на півночі площею 2,9 гектара, завершене 1813-го. Обидва виглядають як природні водойми й обидва повністю штучні.
• Großes Parterre перед садовим фасадом палацу, оточене мармуровими фігурами олімпійських божеств: із первісних шістнадцяти сьогодні дванадцять стоять у партері, а чотири перенесли до Große Kaskade. Первісний бродері-партер 1815 року спростили до скромнішого газонного поля.

Що всередині

До парку заходять через Schlossrondell і одразу опиняються в бароковому порядку: канал, партер, скульптури, симетрія. За дві хвилини, щойно звернути на бічну доріжку, від цього не лишається нічого. Sckell розпустив старі прямолінійні алеї й прорізав у насадженнях видові вікна, тож під час ходьби постійно відкриваються нові картини — то озеро, то дах між деревами, то знову канал збоку. Парк є пам’яткою архітектури, від 1964 року перебуває під ландшафтною охороною й як оселище виду входить до європейської мережі Natura 2000.

• Мережа доріжок для пішоходів, прямо не для велосипедів — їзда велосипедом у Schlosspark заборонена, як і ведення його поруч; це саме стосується електросамокатів та подібних засобів. Натомість скандинавська ходьба й біг дозволені.
• Історичні насосні станції, які й досі працюють водяними колесами — установки реконструював 1807 року Joseph von Baader, і від Великодня до початку жовтня їх можна оглядати вдень.
• Фонтани за розкладом — струмені працюють від Великодня до середини жовтня щодня у двох сталих проміжках, уранці та по обіді, а не безперервно.
• Три формальні декоративні сади, які Sckell заклав між 1810 і 1820 роками як свідомий контраст м’якому ландшафтному паркові.
• Botanischer Garten München-Nymphenburg прилягає з півночі: 21,2 гектара, відкритий 10 травня 1914 року, близько 19 600 видів і підвидів та 5000 квадратних метрів експозиційних оранжерей — окремий вхід, окремий квиток.
• Музеї в палаці — Marstallmuseum від 1952 року з понад сорока парадними каретами й саньми віттельсбахської власності, а також Schönheitengalerie короля Ludwig I у палацових залах.

Чим зайнятися і для кого

• Ті, кого цікавлять архітектура й мистецтво — чотири паркові палацики можна поєднати за один пообідній час; хто здатен побачити лише один, обирає Amalienburg, бо її дзеркальна зала такої якості в Європі майже не має другого прикладу.
• Прогулянки й біг — кільцевий маршрут довкола обох озер дає рівну петлю без жодного перетину з дорогою; доріжки широкі, з водопроникним покриттям, прохідні й у вологу погоду.
• Родини — водотоки, качки, лебеді й широкі луки поза партером; узимку додаються ковзани та Eisstockschießen на каналі, щойно крижану поверхню офіційно допустять.
• Ті, кого цікавить садівництво й рослини — поєднання барокового партеру, ландшафтної картини Sckell і сусіднього ботанічного саду за один день покриває три цілком різні садові концепції.
• Ті, хто фотографує — погляд від кінця каналу назад на 632-метровий фронт палацу та видова вісь через Badenburger See до Apollotempel — це два мотиви, заради яких повертаються.
• Ті, хто шукає тиші — північні й західні краї за озерами порожні навіть у людні літні неділі, тимчасом як публіка згущується на партері та біля каналу.

Як дістатися і практичне

Парк лежить на заході міста, у районі Neuhausen-Nymphenburg. Найпряміше сюди дістатися трамваєм: маршрут 17 їде до зупинки Schloss Nymphenburg просто перед Schlossrondell, маршрут 12 зупиняється на Romanplatz, звідки за кілька хвилин виходять до східного входу. Додатково палацову зону обслуговує автобусний маршрут 51, а від станції S-Bahn Laim пішки досяжний південний край парку. Вхід до парку безкоштовний. Платними є винятково внутрішні приміщення: палацові зали зі Schönheitengalerie, Marstallmuseum і чотири паркові палацики, на які є й спільний квиток. Важливо для планування: паркові палацики відчинені лише з квітня по 15 жовтня, щодня в першій та другій половині дня, останній вхід за пів години до закриття; від середини жовтня до березня вони зачинені, тимчасом як сам парк доступний цілий рік. Години роботи парку змінюються щомісяця разом із тривалістю дня — у розпал літа до пізнього вечора, у зимові місяці значно раніше. Велосипеди мусять лишитися ззовні, собаки в парку — на повідку. На прогулянку до каскади й назад вистачить години; хто включає всі чотири палацики й озера, має розраховувати на пів дня, а разом із палацом і Marstallmuseum — на цілий.

Коли відвідати

Навесні парк відкриває свій справжній сезон: від квітня знову доступні паркові палацики, від Великодня працюють фонтани й можна оглянути історичні насосні станції. Дерева ще прозорі, тож саме тоді видові осі Sckell читаються найчіткіше. Літо приносить найгустіше листя й найбільшу тінь; спекотними днями доріжка вздовж каналу прохолодніша за будь-яку вулицю центру, а береги обох озер по обіді заповнюються. Це також пора, коли партер виглядає найформальніше, бо газони тримають короткими. Осінь — найсильніша пора для кольору: старі листяні дерева довкола Badenburger See забарвлюються від жовтня, а оскільки паркові палацики працюють до 15 жовтня, ще можна поєднати огляд усередині та назовні. Узимку парк стає протилежністю самого себе — канали стоять тихо, партер порожній, а якщо мороз тримається достатньо довго, канал дає крижану поверхню: біля Schlossrondell катаються на ковзанах, а окрема ділянка належить гравцям у Eisstockschießen, для яких навіть є прожекторне освітлення. Виходити на лід дозволено тільки після офіційного допуску.

Цікаво знати

Історія починається з подарунка: 1663 року курфюрст Ferdinand Maria подарував дружині Henriette Adelaide Савойській маєток Kemnat після того, як вона народила довгоочікуваного спадкоємця Max Emanuel; 1664-го заклали наріжний камінь споруди, з якої виріс Nymphenburg. Садове мистецтво прийшло разом із сином: Max Emanuel від 1701 року доручив Charles Carbonet закласти французький сад, а від 1715-го запросив до Мюнхена Dominique Girard, учня версальської школи, і придворного будівничого Joseph Effner. У цій фазі постали Große Kaskade, система каналів і три з чотирьох паркових палациків; Amalienburg додалася у 1734–1739 роках за Cuvilliés. 1792 року курфюрст Karl Theodor уперше відкрив парк для публіки — того самого року, коли загальнодоступним став і Englischer Garten. Друга велика перебудова почалася 1799-го й тривала до 1823 року: Friedrich Ludwig von Sckell перетворив геометричний сад на англійський ландшафтний парк, наказав викопати обидва озера, відкрив лугові простори й замінив жорсткі алеї звивистими доріжками — але барокову центральну вісь залишив недоторканою, і саме це сусідство робить комплекс сьогодні унікальним. 1815 року складний бродері-партер спростили до чотирьох скромних газонних полів, а між 1862 і 1865 роками додався Apollotempel. У XX столітті парк пережив два дуже різні розділи: між 1936 і 1938 роками нацистський режим влаштовував тут кінну ревю «Nacht der Amazonen», а під час Другої світової було зруйновано Schlosskirche й тяжко пошкоджено Badenburg і Große Kaskade. 1972 року в садовому партері відбулися олімпійські змагання з виїздки. Від 1964 року комплекс під ландшафтною охороною, він є пам’яткою за баварським законодавством і майже повністю виділений як оселище виду в мережі Natura 2000. Донині водопостачання працює так, як його спроєктували у XVIII столітті: Würm через Pasing-Nymphenburger Kanal живить перепад приблизно у п’ять метрів, а реконструйовані 1807 року Joseph von Baader насосні станції й сьогодні приводять фонтани в дію водяними колесами. Деталь про масштаб: фронт палацу в напрямку «північ — південь» має 632 метри й тим самим ширший за Версальський палац.

Поради відвідувачу

• Хто хоче побачити фонтани, мусить потрапити у проміжки: вони працюють від Великодня до середини жовтня лише вранці та по обіді, по дві години, а не безперервно. Хто прийде поза цим часом, побачить тиху систему каналів — гарну, але без ефекту, заради якого її будували.
• Велосипед лишається ззовні. У Schlosspark їзда заборонена, як і ведення велосипеда поруч; хто приїжджає на ньому, залишає його перед Rondell і планує обхід пішки. Для повного кола через обидва озера варто мати міцне взуття, бо покриття доріжок водопроникне.
• Тримати в полі зору паркові палацики: від середини жовтня до березня всі чотири зачинені. Хто їде заради Amalienburg, перевіряє це заздалегідь — сам парк узимку теж вартий візиту, але дзеркальної зали рококо тоді не побачити.

Питання й відповіді

Чи платний вхід до Schlosspark? Ні, парк вільно доступний. Платними є лише внутрішні приміщення: палацові зали зі Schönheitengalerie, Marstallmuseum і чотири паркові палацики; на останні зазвичай беруть спільний квиток.

Коли відчинені Amalienburg, Badenburg, Pagodenburg і Magdalenenklause? З квітня по 15 жовтня, щодня в першій та другій половині дня, останній вхід за пів години до закриття. Від середини жовтня до березня всі чотири зачинені, а сам парк доступний цілий рік.

Чи можна їздити парком на велосипеді? Ні. У Schlosspark їзда велосипедом не дозволена, як і ведення велосипеда поруч, а також електросамокати, сегвеї й подібні засоби. Натомість ходьба пішки, біг і скандинавська ходьба прямо можливі.

Який розмір парку і скільки часу закладати? 229 гектарів загалом, із них 180 у межах мурів. На шлях уздовж каналу до каскади й назад вистачить години. Хто включає обидва озера й усі паркові палацики, має планувати пів дня.

Коли працюють фонтани? Від Великодня до середини жовтня щодня у двох сталих проміжках, по дві години вранці та по обіді. Живлять їх історичні насосні станції з водяними колесами, реконструйовані 1807 року Joseph von Baader; у сезон їх можна оглянути вдень.

Озера справжні чи створені? Створені. Badenburger See площею 5,7 гектара Sckell наказав викопати між 1805 і 1807 роками, Pagodenburger See площею 2,9 гектара завершили 1813-го. Обидва належать до перебудови барокового саду на англійський ландшафтний парк.

Чи можна брати собаку? Так, але в Schlosspark діє обов’язок повідка. Парк є пам’яткою, від 1964 року перебуває під ландшафтною охороною і як оселище виду входить до мережі Natura 2000 — правила контролює паркова служба.

Чи можна взимку кататися каналом на ковзанах? Так, якщо утвориться достатньо міцний лід і його офіційно допустять. Біля Schlossrondell катаються на ковзанах, а визначена ділянка каналу належить гравцям у Eisstockschießen і навіть обладнана прожекторами. Без допуску виходити на лід не дозволено.

Чим відрізняється сусідній ботанічний сад? Botanischer Garten München-Nymphenburg — окремий заклад із власним входом і власним квитком. Його відкрили 10 травня 1914 року, він займає 21,2 гектара, культивує близько 19 600 видів і підвидів і має 5000 квадратних метрів експозиційних оранжерей.

Чому парк частково бароковий, а частково англійський? Бо збереглися обидва шари. Барокове планування з каналом, каскадою та партером постало на початку XVIII століття за Girard і Effner; від 1799 року Sckell перебудував усе решту на ландшафтний парк, але головну вісь залишив недоторканою.