Olympiapark

Olympiapark — намет-дах над горою руїн і літо, яке змінило Мюнхен

Уже за кілька кроків стає зрозуміло, що цей парк придумано інакше, ніж усі інші. Тут немає симетрії, немає осі, яка веде погляд у визначений бік; натомість рельєф хвилями здіймається штучними пагорбами, а над аренами висить сітка зі сталевих тросів і акрилового скла — так, ніби її просто накинули на ландшафт. Olympiapark займає 85 гектарів на Oberwiesenfeld, колишньому плацу й летовищі, під найвищою точкою якого лежить близько десяти мільйонів кубометрів воєнного щебеню. До Ігор 1972 року ФРН свідомо хотіла показати протилежність монументальному самозамилуванню, і проєктувальники сприйняли це буквально: жодних кам’яних трибунних фортець, натомість штучне середньогір’я з озером, у яке спортивні споруди наче втоплено. Понад п’ять десятиліть по тому задум досі працює. Olympiapark — не пам’ятник, який обходять по колу, а робоча площина: тут бігають, плавають, лазять, влітку слухають опен-ери, а взимку з’їжджають зі схилу на санчатах.

Родзинки

• Zeltdach — найвідоміша дахова конструкція повоєнного модернізму, спроєктована бюро Behnisch & Partner разом із Frei Otto, Fritz Leonhardt і Jörg Schlaich. Близько 75 000 квадратних метрів акрилового скла тримає сітка зі сталевих тросів над стадіоном, залою та басейном; сумарна довжина основних тросів — приблизно 12 400 метрів. Дах під охороною як пам’ятка; із середини 2026 року його поетапно реставрують.
• Olympiaberg — не природна гора, а Trümmerberg: між 1947 і 1958 роками сюди звозили щебінь зруйнованого Мюнхена, а перед Іграми пагорб змоделювали. Він піднімається приблизно на 60 метрів над рівнем парку й сягає позначки 565 метрів над морем. Згори видно весь намет-дах, Frauenkirche, споруди BMW, а у фенові дні — альпійський ланцюг.
• Olympiasee — озеро створене штучно: 8,6 гектара, 1120 метрів завдовжки, 223 метри в найширшому місці, 110 000 кубометрів води за середньої глибини лише 1,3 метра. Воно є хребтом усього паркового ландшафту; на його березі стоїть Seebühne, де десятиліттями відбувається музична програма Theatron.
• Olympiaturm — 291,28 метра заввишки, зведена у 1965–1968 роках, відкрита 22 лютого 1968-го, вагою 52 500 тонн, зі оглядовими майданчиками на висоті від 171 до 192 метрів і рестораном, що обертається, над ними. Від відкриття нагору піднялося понад 43 мільйони людей. Від 1 червня 2024 року вежу закрито на капітальний ремонт — нові ліфти, нова протипожежна система, нове технічне оснащення ресторану. Повторне відкриття заплановане на початок 2027 року.
• Skylift — заміна закритій оглядовій вежі. Чотири гондоли, кожна до 20 осіб, рухаються щоглою заввишки близько 91 метра й піднімаються на 70 метрів: дві вгору, дві вниз, обертаючись при цьому навколо власної осі. Круговид охоплює парк, панораму міста, а погожого дня — і гори. За сильного вітру атракціон не працює.
• Erinnerungsort Olympia-Attentat — меморіал, відкритий 6 вересня 2017 року за проєктом бюро Brückner & Brückner. Горизонтальний надріз вилучає з пагорба серцевину; у порожнині, що утворилася, дванадцять станцій розповідають життєписи дванадцятьох загиблих під час нападу 1972 року — одинадцятьох членів ізраїльської збірної та німецького поліцейського. 25-хвилинна відеопослідовність відтворює перебіг подій.

Що всередині

Olympiapark — не газонний килим із доріжками довкола, а свідомо порізаний штучний ландшафт: ландшафтний архітектор Günther Grzimek виліпив пагорби так, щоб на них заходили, сідали й користувалися ними — він прямо говорив про «газон для вжитку». Тому тут майже немає загорож, а сидіння зроблені з самої землі. Хто виходить із метро, спершу опиняється на бетонному майданчику між великими спорудами й вважає це місце спортивним центром; хто переходить один пагорб — знаходить очерет, воду, схили й групи дерев. Обидва враження правдиві, і саме їхнє сусідство створює характер парку.

• Olympiastadion приблизно на 69 000 місць, від жовтня 2025 року повністю закритий на реконструкцію. Екскурсії стадіоном, Zeltdachtour і Flying Fox наразі не проводяться; перші великі заходи заплановані знову на літо 2028 року.
• Olympiahalle та Olympia-Schwimmhalle — зала вміщає, залежно від розсадки, від приблизно 12 500 до 15 500 людей, а басейн 1972 року мав близько 9000 глядацьких місць і донині працює як публічний.
• SAP Garden, відкритий у вересні 2024 року, — нова льодова та баскетбольна арена на краю парку; тут грають EHC Red Bull München і баскетболісти FC Bayern.
• Колишній Olympia-Eissportzentrum, від 2025 року переорієнтований на екшн-спорт, зі скейт-, скеле- та паркур-майданчиками просто неба.
• Sea Life München біля підніжжя вежі, відкритий навесні 2006 року, — єдина цілорічна пропозиція парку, яка не залежить від погоди.
• Ost-West-Friedenskirche російського пустельника Тимофія Прохорова, дерев’яна церковця власноруч зведена в 1950-х просто посеред парку. У ніч проти 11 червня 2023 року вона згоріла через технічну несправність; житловий будинок, музей, каплиця Erzengel-Michael і сад уціліли, заплановано якомога точніше відтворення.

Чим зайнятися і для кого

• Бігуни й велосипедисти — кільцеві доріжки навколо озера та гори складаються у петлі від двох до шести кілометрів зі справжнім перепадом висот; підйом на Olympiaberg — єдиний серйозний набір висоти, який пропонує центр міста.
• Публіка концертів і фестивалів — Seebühne усе літо безкоштовно грає програму Theatron, у розпал сезону додається Sommerfestival на Coubertinplatz, а взимку — Tollwood із південного боку. Схил над сценою править за природну трибуну.
• Родини з дітьми — рівні луки, струмки, у які можна зайти, великі ігрові площини, а взимку кілька санних схилів різної крутості; Skylift безбар’єрний і для малих дітей є спокійнішою заміною закритої вежі.
• Ті, кого цікавлять архітектура й історія — поєднання намет-даху, змодельованого рельєфу та Olympisches Dorf є найповнішим ансамблем західнонімецького повоєнного модернізму; екскурсії про архітектуру та історію парку тривають, попри закритий стадіон.
• Водні спортсмени — на Olympiasee у теплу пору можливі сапбординг і каяк за організованими пропозиціями; купання в озері не передбачене, натомість басейн відкритий цілий рік.
• Ті, хто шукає панораму — поки Olympiaturm на ремонті, є два варіанти: Olympiaberg пішки, будь-якої миті й без квитка, та Skylift із круговидом із 70 метрів. Гора виграє на заході сонця, ліфт — у негоду.

Як дістатися і практичне

Парк лежить на півночі Мюнхена, у міському районі Milbertshofen-Am Hart, і найпростіше добиратися сюди метро. Лінія U3 зупиняється просто біля входу Olympiazentrum — головного, між залою, вежею та льодовим центром, — а також на станцію південніше, на Oberwiesenfeld. Хто прямує до західної частини, виходить на станції Olympia-Einkaufszentrum, де сходяться U1 і U3. З півдня доїжджають трамваї 20 і 21 до зупинки Olympiapark West, а околиці обслуговують кілька автобусних маршрутів. Вхід до самого парку безкоштовний і можливий цілодобово: Olympiaberg, озеро, доріжки й луки не обгороджені. Платними є лише окремі об’єкти — Skylift, Sea Life, басейн, екскурсії та заходи. Olympiaturm лишається закритою через капітальний ремонт, а Olympiastadion від жовтня 2025 року недоступний; це варто врахувати при плануванні, бо чимало старіших путівників стверджують протилежне. На коло довкола озера з підйомом на гору достатньо півтори–двох годин. Якщо додати Sea Life, Skylift і паузу на березі, закладайте пів дня; у концертні дні до цього додаються черги й переповнене метро. Туалети й заклади харчування є в кількох точках довкола озера, у північній частині їх помітно менше.

Коли відвідати

Навесні парк найпрозоріший: схили ще з коротким травостоєм, огляд із Olympiaberg охоплює всю територію без листяної завіси, а в ясні фенові дні Альпи стоять так близько, що видно окремі вершини. Із квітня луки наповнюються людьми, але великі заходи ще не почалися. Літо — гучний пік сезону: Theatron на Seebühne, Sommerfestival, кіно просто неба біля озера, а на кожному пагорбі — публіка після роботи. Тіні обмаль, бо дерева навмисне садили розрідженими групами, а не алеями; хто шукає тиші, іде в північну частину за озером. Осінь належить бігунам і фотографам: намет-дах віддзеркалює низьке світло, вранці над озером стоїть туман, а від жовтня на доріжках стає помітно порожніше. Узимку Olympiaberg перетворюється на найпопулярніший санний схил міста, щойно ляже достатньо снігу; північний бік тримає його найдовше. Додається зимовий Tollwood із південного боку з ярмарком і наметами, а басейн залишається найнадійнішою запасною опцією, коли вітер тягне через відкриту площину.

Цікаво знати

Oberwiesenfeld століттями був військовим полігоном, а 1909 року став одним із перших летовищ Баварії; до 1930-х саме звідси злітали мюнхенські рейси. Після бомбардувань Другої світової місто між 1947 і 1958 роками звозило сюди щебінь зруйнованого центру — так виріс майбутній Olympiaberg. У 1965–1968 роках угору піднялася телевежа, 1967-го додався льодовий центр. 26 квітня 1966 року Міжнародний олімпійський комітет віддав Ігри XX Олімпіади Мюнхену, і того ж року штутгартське бюро Behnisch & Partner виграло архітектурний конкурс проєктом, який чимало фахівців спершу вважали нездійсненним: ландшафт замість стадіону, перекритий прозорою тросовою сіткою. Frei Otto, Fritz Leonhardt і Jörg Schlaich розв’язали задачу спільно; розрахунок геометрії сітки належить до ранніх масштабних застосувань комп’ютера в будівництві. Земляні роботи почалися навесні 1968-го, загальні витрати склали близько 1,35 мільярда німецьких марок. Самі Ігри, відкриті в серпні 1972 року, мали стати «веселими іграми» — протилежністю Берліну 1936-го, аж поки 5 вересня 1972 року палестинські терористи не напали на квартиру ізраїльської команди в Olympisches Dorf. Загинули одинадцять ізраїльських спортсменів і тренерів та баварський поліцейський, а також п’ятеро нападників. Меморіал у парку фіксує цей злам від 2017 року. Після Ігор територія не занепала, а лишилася в роботі: Olympisches Dorf став житловим кварталом, де сьогодні мешкає понад 6000 людей, спортивні споруди перейшли на повсякденний режим, а від 1972 року парк прийняв понад 11 500 заходів і більш ніж 200 мільйонів відвідувачів. Будівельна субстанція тих часів тепер бере своє: восени 2025 року міськрада виділила близько 298,4 мільйона євро на реставрацію намет-даху, яка стартує в середині 2026-го й триватиме до кінця 2029 року. Замінять усі акрилові плити на площі приблизно 78 700 квадратних метрів, а також близько 157 000 гумово-металевих демпферів і приблизно 140 кілометрів алюмінієвих крайових профілів; основні троси очистять і заново захистять від корозії. На самому стадіоні терміни розтягнулися, бо стан конструкцій виявився гіршим за очікуваний, а в технічних приміщеннях знайшли азбест. І парк ще може стати олімпійським удруге: 26 жовтня 2025 року на місцевому референдумі 66,4 відсотка мюнхенців проголосували за нову заявку на літні Ігри — за рекордної явки в 42 відсотки.

Поради відвідувачу

• На Olympiaberg найкраще підніматися з боку озера вигнутими серпантинами, а не найкоротшою лінією по траві: шлях довший, зате достатньо пологий для дитячого візка, а панорама розкривається поступово. Нагорі немає жодного укриття від погоди.
• Перед візитом варто зазирнути в календар заходів: у концертні вечори Coubertinplatz і Seebühne перекривають широкою зоною, U3 переповнена, а тихі закутки зміщуються в північну частину за озером.
• Панораму планують подвійно: Skylift зупиняється за сильного вітру, а Olympiaberg працює завжди. І навпаки — ліфт вартий уваги в похмурі дні, бо панорамні шибки без відблисків, і навіть під мжичкою сидиш у сухому.

Питання й відповіді

Чи можна зараз піднятися на Olympiaturm? Ні. Вежу закрито від 1 червня 2024 року на капітальний ремонт — оновлюють, зокрема, обидва ліфти, протипожежну систему та технічне оснащення ресторану. Повторне відкриття заплановане на початок 2027 року. Як заміна в парку працює Skylift, що піднімається на 70 метрів.

Чи можна оглянути Olympiastadion? Ні. Стадіон повністю закритий від жовтня 2025 року; екскурсії стадіоном, Zeltdachtour і Flying Fox не проводяться на час робіт. Перші великі заходи анонсовані знову на літо 2028 року, завершення реставрації — на 2029-й. Екскурсії про архітектуру та історію парку тривають.

Чи платний вхід до парку? Ні. Уся паркова територія з Olympiaberg, Olympiasee та всіма доріжками вільно доступна й не обгороджена. Квиток потрібен лише на окремі об’єкти — Skylift, Sea Life, басейн, а також на заходи та екскурсії.

Який розмір парку і скільки часу закладати? Територія займає 85 гектарів. Коло довкола Olympiasee з підйомом на гору забирає півтори–дві години. Якщо додати відвідання об’єктів чи концерт, розраховуйте на пів дня або цілий день.

Чому Olympiaberg такий високий, якщо Мюнхен рівнинний? Бо він штучний. Між 1947 і 1958 роками сюди звезли близько десяти мільйонів кубометрів руїнного щебеню зі зруйнованого Мюнхена, а згодом змоделювали пагорб під Ігри. Його позначка — 565 метрів над рівнем моря, тобто приблизно на 60 метрів вище за навколишню місцевість.

Чи можна купатися в Olympiasee? Купання не передбачене — озеро дуже мілке, у середньому 1,3 метра, і слугує ландшафтним та подієвим водоймищем. Сапбординг і каяк можливі в теплу пору через організовані пропозиції. Для плавання цілий рік відкрита Olympia-Schwimmhalle.

Чи можна кататися на санчатах із Olympiaberg і лежати на луках? Так, і те, і те прямо передбачене. Ландшафтний задум Günther Grzimek мислився як «газон для вжитку» — на пагорби мають заходити й ними користуватися. Узимку гора є найвідомішим санним схилом міста; північний бік тримає сніг найдовше.

Що таке меморіал у парку? Це відкритий 2017 року меморіал жертвам нападу 5 вересня 1972 року. Горизонтальний надріз у пагорбі відкриває простір, де розповідають життєписи дванадцятьох загиблих — одинадцятьох членів ізраїльської збірної та баварського поліцейського, — доповнені 25-хвилинною відеопослідовністю про перебіг подій.

Чи стане парк знову олімпійським? Можливо. 26 жовтня 2025 року на референдумі 66,4 відсотка учасників висловилися за нову мюнхенську заявку на літні Ігри. Спершу про німецьку концепцію вирішує Deutscher Olympischer Sportbund; окрім Мюнхена, претендують Берлін і регіон KölnRheinRuhr.

Що буде з намет-дахом? Його реставруватимуть поетапно від середини 2026 року, починаючи з даху стадіону, далі — проміжний дах, Olympiahalle та басейн. Дахи обох зал ремонтуватимуть без зупинки роботи. Передбачено повну заміну акрилових плит, а також нові демпфери й крайові профілі; ансамбль під охороною як пам’ятка, тож світлопроникний ефект 1972 року збережуть.